За Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені
Спозаранку шукає у Тебе розради,
Бо коли на землі Ти провадиш суди Свої,
Ті, хто в світі живе, научаються правди…
Милосердя Твоє без кордонів і меж!!!
Нечестиві його не цінують,
Не виходять у Світло, в якому Ти вічно живеш,
І словами блюзнірства народ Твій ґвалтують.
Бог вже руку підняв! Та не бачать вони…
Розквітає маслина, отже, літо вже скоро.
Ти даруєш нам мир і від пут сатани
Ти виводиш народ Свій із темряви й горя!!!
На маслині Твоїй між гілками живу,
З Твого кореня маю я силу!
Всім єством пізнаю Божу волю живу:
Іудей й неєврей, щоб ми разом Бога хвалили!!!
Бог Ізраїля, Вірний, Святий!!!
Все дочасне пройде, а Слова Твої міцно здійсняться!
Наречену Свою із терпінням готуєш Ти
Для Небесного вічного Царства!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 9338 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Ты можешь жить. - Анатолий Бляшук Это стихотворение я писал, будучи под впечатлением того, как действует дьявол, когда уничтожает человека. Как он лжет, что у тебя нет ни будущего, ни надежды, и единственное, что тебе осталось, это покончить с собой. Как он рассказывает упавшему человеку, что сердце Отца для него закрыто навсегда, что Он хочет его осудить и испепелить в аду. Как он просто накладывает пелену нам на глаза, говоря, что света для нас больше нет. Но это не так. Бог тебя любит. Он тебя любит, и будет любить, и всегда будет ждать твоего возвращения. Какими бы ты тропами не ходил, Отец всегда тебя примет, когда ты прейдешь к Нему. Так говорит Слово Божье: Луки 15:11-32.
