[ ! ] версия для печати
Ну, ось і все! Закінчується осінь.
Змело в канави листя з мостових.
В пустих садках на всі лади голосять
Вітри, мов у переймах снігових.
А до снігів ще трошечки і трішки...
Як олівцем накиданий ескіз,
Сіріє день. Лише в кінці доріжки
Ховає жовту гілку верболіз.
Здалік вона, мов пляма край дороги!
Як листя те не занесло в ліси?
Буває ж так: між сірим та убогим,
Дратують око залишки краси!
Усе, що погляд вабило недавно,
Знецінилось, зів'яло, відбуло...
І те, що вчора - чисто, гарно, славно! -
Сьогодні вже перЕжиток і зло.
Чи ж чути ніжність хорових симфоній
Коли вітри закрутять рок-н-рол?
Маестро, затисни смичок в долоні!
Це вже було:"Фанатик! Богомол!"
Як і сезон, виходить святість з моди.
Безбожний світ по-чорному мете.
Та все ж на гілці, попри всі негоди,
До снігу буде листя золоте!
Прочитано 1179 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting