А душа без Ісуса
У снігах, у спокусах
І замерзне, й зів'яне і нема вороття...
Її сніг не жаліє, ні вітри-буревії,
Бідну душу жбурляють по дорозі життя.
Та Господь зАвжди поруч!
В Нім душі лише поміч,
Душу Він лиш зігріє у обіймах Своїх.
Бо в Христі - її захист,
І підтримка, і радість.
То ж довірся Ісусу, збереже тебе Він.
Захистить і від вітру,
Збереже Він і цвіт твій,
Допоможе спокуси на шляху обійти.
Бо за тебе помер Він,
Досконала Він жертва,
Кров святую проливши на Голгофськім хресті.
Кров свята омиває,
Від гріхів очищає,
Коли ти в покаЯнні впадеш перед Ним.
І з тих пір ти -дитина
Божа, ніжно любима.
І твоєю сім'єю стануть Батько і Син.
...Тій душі, що з Ісусом,
Не страшні вже спокуси,
Бог її через бурі пронесе на руках.
Вже для Бога цвістиме,
Ближнім радість нестиме,
Не загине ніколи ні в вітрах, ні в снігах.
Комментарий автора: Дуже старалась добавити картинку : троянду на засніженій лавці ...Чомусь не можу це зробити. На жаль.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 1735 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Средь звуков нечаянно грубых - Людмила Солма *) Примечание:
это очень старые_при_старые (1991г. и 1998г.) неприхотливые стихоразмышления на извечную тему - любви...
(я бы, наверное, еще долго и не вспоминала о них, если бы не прочла 17 января с.г. великолепные стихи Ананды Риц, на которые откликнулась душой и памятью... и извлеклись эти мои стихи из забвения... полузабытой и немного потрепанной временем - старенькой тетрадки)
Людмила Солма, 21.01.2009
